Хочу, щоб Ви усі про це знали і були пильними до своїх діточок. У м. Києві та Київській області почали пропадати малі діти. Мама чи бабуся відволіклися в супермаркеті, старша сестра зайшла за ліками в аптеку, подібних випадків стає все більше.
З цього приводу, ми проводимо роботу з дітьми у нашому клубі, звичайно в формі гри, щоб зайвий раз не налякати. Але просимо і з Вашої сторони підтримати нас. Для цього надаю поради психолога. Прочитайте уважно і не відкладайте на “потім”.
Ці правила можуть врятувати життя вашій дитині! Як пояснити дітям, що спілкування з незнайомими людьми може таїти загрозу? У яких випадках потрібно негайно кликати на допомогу? І як, розповідаючи малюкові про всілякі небезпеки, не залякати його? Поради аналітичного психолога Вікторії Андрєєвої.
Розмовляти з дитиною і пояснювати їй, що спілкування не з усіма дорослими може бути безпечним, краще починати з самого раннього дитинства. Необхідно вводити суворі правила: не можна брати нічого у чужих людей, не можна ні в якому разі йти від будинку з незнайомою людиною, щоб ця людина не пропонувала. Можна навіть пояснювати дитині, що зазвичай пропонують такі незнайомці: подивитися якусь колекцію Барбі, погодувати кошенят, спробувати цукерку. Дуже часто такі люди можуть згадувати батьків: ми від тата чи від мами. Крім того, дитина повинна бути готова до провокацій типу: “Ну, зрозуміло. Ти – зовсім маленький(а). Тобі треба питати дозволу. Ой, я думав, ти – великий(а)”. Дитина має бути знайомою з такими провокаціями.
Одна із небезпек – це сексуальне використання дітей. Це відбувається і в садочках, і в школах, і на секціях. Завдання батьків проводити профілактику сексуального використання, сексуального насильства. Досить рано ми пояснюємо про інтимні місця, про дотики до цих місць. Дуже часто діти бояться і себе винять, якщо щось відбувається. І дуже важливо промовляти, щоб дитина не боялася, щоб обов’язково розповідала мамі і татові і знала, що вони її захистять, це дуже важливо. Про можливість таких ситуацій обов’язково потрібно попереджати дитину. І потрібно навчити її, що робити в різних ситуаціях.
Зараз є випадки, коли серед білого дня на дитячих майданчиках підходять балакучі дорослі, починають задавати запитання. Тут зрозуміло, просто не треба розмовляти. Якщо дитину взяли за руку і ведуть з силою до автомобіля або ще кудись, потрібно пояснити дитині, що гарні всі заходи самооборони, що він може кричати, кусатися, битися, штовхати і кричати не просто: “Рятуйте! Допоможіть!”, а “Це не мій тато! Це не моя мама! Викличте поліцію!”. Чим голосніше він кричить – тим краще, – обов’язково хтось відгукнеться. Звичайно, слухняні тихі діти особливо вразливі.
Бувають ситуації, коли з дитиною вже щось сталося, і вона з якихось причин боїться розповісти про це батькам. Є ознаки, за якими батьки самі можуть здогадатися, що дитина в біді. Коли якийсь стрес психологічний, це позначається на тілі. Можливо, це буде зміна якоїсь харчової поведінки – дитина може взагалі не їсти, у неї може боліти голова або живіт. Коли батьки в контакті з дитиною, вони побачать, що її поведінка змінилася, настрій змінився. Що поводиться в деяких ситуаціях дивно, що замкнена. І звичайно, потрібно починати розмовляти. Якщо дитина не може сказати мамі, можливо, вона може сказати татові, але не треба тиснути. Потрібно спокійно дослідити, що відбувається.
Бувають зворотні ситуації, коли батьки занадто залякують дитину. Важливо не перейти ту межу, щоб не зробити з дитини невротика. Завдання батьків – забезпечити безпеку дітям і в той же час дати їм те життєвий простір, де вони можуть розвиватися і ставати дорослими, самостійними людьми.
Дивіться оригінал матеріалу на http://www.1tv.ru/news/other/225198