Ваша дитина уже по осені стане першоклашкою. Вас, безумовно, можна привітати!
Починається новий період, дитина уже не дошкільник, у неї тепер новий статус – школярик. Однак крім радості виникає і цілком природна тривога. А як їй буде в школі, чи не будуть ображати, як буде вчитися, та й взагалі, чи сподобається шкільне життя?
Сімейні психологи говорять також про кризу для сім’ї – коли сім’я, умовно кажучи, відправляє «свій продукт» у велике життя. Це означає, що дитина, яку так довго виховували батьки, вкладали стільки сил, часу зараз як представник сім’ї вирушає в школу і там, як сподіваються всі батьки, продемонструє все найкраще, чого його навчили батьки та чим наділила природа! Але у батьків можуть виникнути сумніви і тривоги, як в ситуації будь-якої оцінки. Адже коли оцінюють, це завжди тривожно, а тут будуть оцінювати вашу дитину. А раптом вона “підкачає”?
Чим перший похід в школу відрізняється, наприклад, від походу в дитячий сад або який-небудь гурток? Відмінність саме в горизонтальній осі. Школа нам представляється чимось серйозним, там дитина буде отримувати знання, а потім демонструвати їх і отримувати оцінки. До школяра зовсім інші вимоги, ніж до дошкільника. Строго кажучи, до дошкільника вимог майже немає. А до школяра, якраз навпаки, суцільні вимоги. Починаючи з дисципліни і закінчуючи все тими ж знаннями.
Хто буде вчитися: дитина або його батьки?
Тут важливо не забувати, що вчитися і отримувати оцінки буде дитина, а не його батьки. Важливо поступово передавати дитині трохи більше відповідальності, ніж це було в дошкільному дитинстві.
Звичайно, батькам потрібно сказати дитині, що їх можна попросити про допомогу і отримати допомогу. Дитині набагато спокійніше знати, що вона може в будь-який момент звернутися за допомогою. Якщо такої передачі відповідальності за навчання не відбувається, тоді і виникає напруга в сім’ї: батьки вимагають тільки відмінного навчання, а дитина вчиться тільки для батьків. Якщо дитина вчиться тільки для батьків, то рано чи пізно вона перестає вчитися взагалі (зазвичай ближче до підліткового віку).
Що відбувається з родиною, коли дитина вирушає в перший клас?
Так ось, якщо повернутися до сімейної психології, то в ситуації, коли дитина вперше вирушає в школу, сім’я переживає певну кризу. Можуть виникати суперечки між батьками про те, як виховувати школяра, як ставитися до оцінок, до участі в шкільному житті, хто стежить за виконанням домашнього завдання і стежить взагалі, повністю віддаючи навчання дитині та інше. Такі кризи виникають протягом сімейного життя, починаючи з моменту вступу в шлюб, народження дитини, і ось чергова криза – перший похід дитини в школу.
Завдання батьків – домовитися. Адже, звичайно, розбіжності між батьками не сприяють спокійному і успішному навчанню. І навпаки, якщо батьки зійшлися на думці щодо питання виховання школяра, то і дитині буде набагато спокійніше і поступово дитя знайде упевненість і в новій ролі, і в новому колективі!
У багатьох сім’ях, з походом дитини в школу, все спілкування між батьками і дитиною зосереджується навколо шкільних тем – успішності, вчителів, шкільних завдань і так далі. І хоча це і важлива тема, стежте за тим, щоб взаємодія між вами і дитиною не обмежувалася лише цим.
Якщо підвести підсумок цієї статті, то важливо підготувати дитину до школи, адже це дійсно крок, і він вимагає підготовки. Важливо також, як живеться дитині в школі, наскільки комфортно і цікаво, а також чітко розуміти, що вчить і отримує оцінки все-таки дитина, а не його батьки!
Анна Рябова, психолог